Використання проектно-діяльнісної технології у навчально – виховному процесі

             Якщо школа не навчає дитину мислити проектно, вона завжди залишиться тільки виконувачем чужих планів. Така людина живе сьогоднішнім днем, короткими програмами.

                                                                                      Н.В.Маслова

 Умови сучасного життя, зростаючий  об’єм інформації вимагають, щоб школа готувала учнів, які уміють самостійно добувати  знання, виділяти головне, швидко орієнтуватися у конкретній ситуації. Реформування системи освіти в Україні набуло нині глобального характеру. Нині ми є свідками і учасниками процесів, котрі безпосередньо пов’язані з реформуванням  змісту освіти- затвердження Державних стандартів початкової та базової повної середньої освіти. Звертається увага на оцінювання навчальної діяльності учнів.

Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

-забезпечити високий інструментальний рівень знань учнів, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;

-розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

-залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

-формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;

-формувати в учнів цілісну картину світу;

-спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст і навіть країн;

- грамотно працювати з інформацією і т. д.

 Проектна діяльність – нині одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

 У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями, при яких ефективно застосовувати методи проектів:

- проект як метод навчання на уроці;
- проектні технології дистанційного навчання;
- для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;
- як метод організації дослідницької діяльності вчителів.

 Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:

- необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;

- актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь  працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера,  виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;

- необхідність широких людських контактів, обмін точками зору на одну проблему,

 - знайомства з різними культурами;

- значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

 Характерною ознакою методу проектів є органічна і повна узгодженість шкільного навчання з навколишнім життям, різноманітними інтересами дитини. Метод проектів є методом пошуку. Він спрямований на розвиток наукового мислення.

 Означена технологія використовується для побудови процесу навчання, спрямованого на активізацію діяльності учнів відповідно до їх інтересів для здобуття певних знань, відчутного теоретичного чи практичного результату. Тому при реалізації методу проектів необхідно використовувати власну зацікавленість учнів у знаннях і показувати, де отримані знання можна застосовувати у реальному житті. Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проектній технології можна сформулювати тезою: «Я  знаю, навіщо мені потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».

 Мета педагогічної технології "Метод проектів" полягає у стимулюванні інтересу учнів до визначеної проблеми, оволодіння необхідними знаннями і навичками, а також організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми для практичного застосування отриманих результатів. В основу методу проектів покладена ідея, що відображає сутність поняття "проект", його прагматичну спрямованість на результат, який отримано при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми. Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоби досягти такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності.

Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання, отримувати реальний і відчутний результат.

 Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу. Вирішення проблеми методом проектів передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних засобів навчання, а з іншого, необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо.

Результати виконаних проектів мають бути відчутними: теоретична проблема вимагає конкретного її вирішення, практична - конкретного результату, готового для впровадження. Тому метод проектів сприяє створенню соціально значущих ситуацій, а згідно з концепцією Л. Виготського, психологічний розвиток дитини визначається соціальною ситуацією, тобто її статусом у суспільстві, системою взаємовідносин із дорослими і ровесниками. При цьому соціальна ситуація розвитку не створюється ззовні, а складається в процесі живого спілкування між дитиною та її оточенням.

 Метод проектів містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов'язкову презентацію результатів.

Уміння використовувати метод проектів – це показник високої кваліфікації, прогресивності професійної діяльності учителя, спрямованості на творчий розвиток учнів. Особливого значення при цьому набуває уміння організувати спільну діяльність з учнями.

Організація роботи учнів у проекті

1. Установче заняття. На ньому обговорюються мета, задачі проектних робіт, основний задум; пропонуються зразки тематики і форми продуктів майбутніх проектів.
2. Стендова інформація про проектну роботу.
3. Видача письмових рекомендацій майбутнім авторам (теми, вимоги, терміни, графіки консультацій тощо).
4. Консультації з вибору тематики навчальних проектів, формулювання ідей і задумів.
5. Формування проектних груп.
6. Групове обговорення ідей майбутніх проектів, складання індивідуальних планів роботи над проектами.
7. Затвердження тематики проектів та індивідуальних планів роботи.
8. Пошуковий етап.
9. Проміжні звіти учнів.
10. Індивідуальні і групові консультації за змістом і правилами оформлення проектних робіт.
11. Узагальнюючий етап. Оформлення результатів.
12. Попередній захист проектів.
13. Доробка проектів з урахуванням зауважень і пропозицій.
14. Формування груп рецензентів, опонентів і «зовнішніх експертів».
15. Підготовка до публічного захисту проектів.
16. Координаційна нарада осіб, відповідальних за захід.
17. Заключний етап. Публічний захист проектів.
18. Підбиття підсумків, аналіз виконаної роботи.
19. Підсумковий етап. Подяки учасникам, узагальнення матеріалів, оформлення звітів про виконану роботу.

Кінцевий продукт проекту

 Кінцеві продукти виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені у визначений спосіб. Наприклад: відеофільм, газета, книга, виставка ілюстрацій до творів, літературний вечір, вистава, сценка, дослідницька робота, стаття у газету, твір, комп’ютерна презентація, web-сайт, диск із записами музичних творів до теми, реклама твору, ескіз пам’ятника, віртуальний музей, екскурсія пам’ятними місцями або залами музею, промова на захист героя, лист другу, фотоальбом «Мої улюблені письменники», поетичний дарунок до свята, альманах, збірка власних творів, тематична міні-збірка, словник літературного героя, інструкції, поради для героїв твору, книга відгуків у музеї письменника, формула успіху героя  тощо.  

Розподіл ролей у групах

Найчастіше робота над проектом відбувається у групах. Особливістю групової проектної роботи є розподіл ролей. Наприклад. Якщо група готує літературний вечір, то серед учасників проекту мають бути «сценаристи», «актори», «декламатори», «художники», «музичні оформлювачі», «костюмери» тощо. Важливо, щоб ролі відповідали уподобанням і здібностям дітей.

Розподіл ролей у проекті «Літературна газета» може бути таким: «редактор», «ілюстратори», «автори», «кореспонденти», «журналісти», «дизайнер», «оператор». У проекті «Віртуальний музей письменника» можна об’єднати учнів у підгрупи «оформлювачів» різних залів музею (наприклад, за періодами творчості письменника або за різними творами). 

Презентація проекту

 Презентація роботи у проекті (публічний захист проекту) – надзвичайно важливий етап. Тому до нього потрібно завжди ставитися дуже відповідально. Вчитель, координатор проекту, має чітко спланувати цей етап. Потрібно надати можливість кожній групі підвести підсумки своєї роботи у проекті і презентувати кінцевий продукт. Група сама вирішує, чи то це зробить «спікер» групи, чи це буде творче представлення роботи із залученням усіх її учасників. Важливо, щоб учні дотримувалися регламенту. Як правило, на представлення проекту дається 3–5 хвилин.

 Робота дітей у проекті має бути оцінена координатором проекту. Важливо й те, щоб учасники проекту змогли почути публічні оцінки своєї праці від однокласників, товаришів. Для цього варто після презентації роботи кожної групи влаштовувати невеличке обговорення. 

 Якщо проект був довготривалим і до участі в ньому залучалося багато учнів, варто влаштувати святкову презентацію проекту. Запросити на неї учнів з інших класів, вчителів, батьків. Дуже важливо, щоб учасники проекту розуміли: їхня праця має важливе значення і заслуговує на суспільну увагу та високу оцінку.